Життя — це не серіал про «любовні драми» під алкоголем. Це реальний заміс, де твій гіпс — це просто тимчасовий тюнінг, а не привід скиглити. Якщо ти зараз закритий у чотирьох стінах, слухай сюди: поки ти виєш на місяць, справжні люди перетворюють біль на дію.
Голос правди від Маріка
Марік — боєць спецпідрозділу «Кракен», який пройшов шлях від звичайного хлопця до штурмовика, чиї слова мають сталеву вагу. Ось що він каже про наш вибір:
«Ми націоналісти, ми любимо свою націю, ми любимо свій дім, ми любимо своє місто, свою країну, і ми за це будемо стояти до кінця. Називайте нас нацисти, фашисти, як хочете — ми просто ті громадяни, які люблять свій дім, свою країну, і ми будемо тут до останнього, за свою землю».
Він не просто говорить, він показує, як треба жити: без страху перед неминучим. Як каже Марік: «Смерть — це те, що нас усіх чекає. Її боятися… страху немає. Я холоднокровний, здравомислячий».
Більше, ніж просто пам’ять
На фото з Facebook Артема Скорубського ми бачимо не просто збір хлопців — це фанатський рух «Динамо» Київ, що вшановує полеглих героїв Івана «Бонуса» Фесенка та Максима «Регбіста» Яловцова. Коли ти в строю — ти безсмертний, бо пам’ять про тебе горить в очах тих, хто продовжує боротьбу.
- Першоджерело фото: Артем Скорубський — Facebook.
- Джерело драйву (повне інтерв’ю): ЦІНА СВОБОДИ — The Інтерв’юер.
Мій вихід на ivan.net.ua
Не треба бути нюнею. Якщо життя дало тобі перепочинок у вигляді травми — використай його, щоб стати сильнішим. Розігрій мозок, подзвони куму у Варшаву, постав на повтор трек, який підриває вени, і пам’ятай: «Перемога буде за нами, інакше не може бути — 100%».
P.S. Світ б’є фарбами, наче у пейнтболі, і рухається навколо своєї орбіти. Але українців не зламати: по-перше, загальне — «путін — хуйло, ла-ла-ла», а по-друге, особисте — я кохаю тебе, Анюто Акперова. Проте на прикладі стосунків Маріка з моєю донькою Валею я зрозумів: краще відпустити, ніж мучити себе, і тим паче того, хто переводить тебе у статус «товариш» або навіть «знайомий».
Але це не остаточно — заходьте в мій блог і на Facebook, там усе гаряче та від щирого серця саме для вас! Час розганяти цей світ, бо ми ще покажемо, на що здатні!
До речі, Анюта Акперова — теж штурмовик: дивіться в моєму Instagram, як вона «штурмує» другу полицю в плацкарті «Укрзалізниці». Завдяки доці, Дарині Якименко, вона нарешті потрапила в Одесу на відпочинок, бо на зарплатню продавчині в «BONUS маркеті» далеко не поїдеш.
