Коли мова заходить про легалізацію марихуани або декриміналізацію секс-послуг, суспільство миттєво ділиться на два табори. Одні кричать про «наркоманізацію та занепад моралі», інші — про свободу вибору.
Але давайте спустимося з небес на землю. Держава — це не церква і не моральний компас, це менеджер, який керує бюджетом і безпекою. І з погляду цього менеджера, забороняти те, що й так існує в тіні — це розписування у власній безпорадності та дарування мільярдів чорного кешу криміналу.
Частина 1. Медичний канабіс: Крок із джунглів до аптеки
Давайте одразу розставимо крапки над «і»: закон про медичний канабіс, який нарешті запрацював в Україні — це НЕ про «легалайз косяків на вулицях». Тобі не дозволять курити травичку в парку під каву. Це суто медична та промислова історія.
Чому це перемога прагматизму?
- Порятунок для пацієнтів. Країна переживає важку війну. Сотні тисяч людей — військові з ПТСР, люди з ампутаціями, онкохворі — щодня терплять пекельний біль та психологічні травми. Замість того, щоб труїти їх важкими синтетичними опіатами (від яких люди перетворюються на «овочів» і отримують жорстку залежність), світ давно використовує ліки на основі канабісу. Вони знімають біль і спазми, повертають сон і не викликають наркотичного чаду.
- Залізний контроль. Вирощування медичних конопель в Україні — це тепер високотехнологічний бізнес під наглядом поліції та камер 24/7. Кожен кущ має штрих-код, кожен грам відстежується від теплиці до аптечного прилавка, а купити ліки можна виключно за електронним рецептом лікаря.
- Гроші в бюджет. Це створення нової аграрної та фармацевтичної галузі. Замість того, щоб імпортувати дорогу сировину з Європи, ми можемо виробляти її самі, створювати робочі місця та платити податки.
Частина 2. Секс-індустрія: Від годівниці «перевертнів у погонах» до офіційного ФОП
Якщо про канабіс закон уже є, то тема проституції досі залишається табуйованою, хоча масштаб цього ринку в Україні величезний. Зараз за проституцію у нас передбачена адміністративна відповідальність (штрафи), а за сутенерство — кримінальна.
У чому цинізм поточної ситуації?
Всі знають, де, як і за скільки це працює. Інтернет завалений оголошеннями. Але весь цей багатомільйонний тіньовий обіг грошей іде повз державну казну. Куди? Правильно — на хабарі тим, хто має з цим боротися. То навіщо фінансувати корупцію?
Вирок циніка: Легалізація або повна декриміналізація секс-послуг (за прикладом Німеччини, Нідерландів чи Нової Зеландії) — це не «заохочення розпусти». Це перетворення нелегального бізнесу на легальний сектор послуг.
Що дасть легалізація індустрії дорослих:
- Безпека та здоров’я. Обов’язкові медичні огляди, захист прав працівників індустрії від насильства та рабства. Кримінал втрачає важелі впливу.
- Колосальні податки. Офіційні ліцензії для салонів, реєстрація самозайнятих осіб. Якщо люди заробляють цим гроші, вони мають ділитися з державою, яка витрачає кошти на оборону та медицину.
- Знищення поліцейського даху. Немає заборони — немає потреби платити «данину» за спокійну роботу.
Підсумок для ivan.net.ua
Спроби держави вдавати із себе «святошу» в 21 столітті виглядають смішно і коштують бюджету мільярди гривень щороку. Гроші від грального бізнесу, канабісу та індустрії для дорослих усе одно будуть крутитися — це людська природа, яку не змінити жодним декретом чи законом.
Питання лише в тому, де будуть ці гроші: в офшорах кримінальних авторитетів та кишенях корумпованих чиновників чи на рахунках Міністерства оборони та соціальних фондів. Здоровий глузд підказує, що другий варіант для України сьогодні — єдиний правильний.
