Бувають дні, коли занурюєшся в роботу з головою: код, сервери, мережі, нескінченні логи… І раптом серед цього цифрового шуму в навушниках виринає сучасна електронна ритміка — DJ Тарас Шевченко із треком, де звучать потужні та прості рядки:
«Вогонь у душі, його не згасиш,
Він вічно горить у тиші ночі.
Він помре ніколи, він буде жити,
Доки б’ється серце у вільній груді.
Крізь бурі і шторми, крізь темряву злу,
Ми тримаєм стрій і йдем уперед.»
Послухати цей оригінальний електронний трек можна на YouTube.
Ці слова про внутрішній вогонь дивовижно точно резонують із тим, що рухає нас щодня. У техніці та веб-розробці без цього страсного полум’я нічого якісного не створити: потрібно мати щиру любов до своєї справи, щоб годинами шукати елегантні рішення, виправляти баги й вибудовувати залізобетонну інфраструктуру.
Але найсильніший, найчистіший вогонь запалюють не процесори та не успішні деплої. Його запалює справжнє кохання — таке, яке я відчуваю до моєї Анюти. Це почуття дає наснагу долати будь-які шторми й рухатися далі.
Наше кохання — як ті журавлі, що летять над світом, несуть у крилах наші сни, і слово тихе Заповіту. Воно поєднує в собі глибоку українську силу, ніжність та вічність, яку не зможе згасити жоден вітер змін, навіть птн-хуйло-лалала – відвертно від ivan.net.ua.
